Загадки
Знаряддя праці.
1. Чорні, білі,
кольорові…..
Шити все вони готові:
Плаття, шапки,
рушники,
Допоможуть вам ……
(Нитки)
2.Тонка павутинка
Латає свитку.
(Нитки)
3.Я кругленький, маю
хвостик,
Кошенятам не заносьте,
Я з бавовни, я із вовни,
Кольоровий, білий,
чорний.
(Клубок ниток)
4.За селом
з´явилось море,
Синє-синє, неозоре.
То не казка і не сон,
То зацвів у полі ……..
(Льон)
5.Був рослиною,
став тканиною,
Взяли з мене нитку
І пошили свитку.
(Льон)
6.Били мене били,
На шматочки рвали
У воді мочили
По траві валяли,
Одну половинку - з кашею
з´їли,
Другу половинку – на
плечі наділи.
(Льон)
7.По одинці ми ніхто
І не зробимо ніщо.
А як нас обох злучити,
(Голка з ниткою)
8.Шию я і вишиваю.
Хоч одну лиш ніжку маю.
Але все зробить встигаю.
(Голка)
9.Маленька, тоненька,
Рук не має, а гарно
вишиває.
(Голка)
10.Гострі –гострі леза
має
І тканину і нитки……..
Ріже й ріже на шматки.
(Ножиці)
11.Ріжу,ріжу я усе
Що під леза попаде.
Два кільця є і дві ніжки
Та не хожу зовсім пішки.
Як зовуть мене?Скажіть.
Як працюю, покажіть?
(Ножиці)
12.Висить на кілку
відерце,
Та й до гори денцем.
(Наперсток)
13.Я маленький хлопчик,
Виліз на стовпчик.
Буду допомагати
Дітям вишивати.
(Наперсток)
14.Хоч вона не їжачок,
Зате повна голочок.
(Гольниця)
Трудова діяльність.
15.Плету хлівець на
четверо овець і на п’ятого пастуха.
(Плетіння
рукавичок)
16.Десять сестер
дім в´яжуть.
(в’язання
рукавичок)
17.Я пошила такі речі,
Одягаю їх до печі,
Як печу я пампушки,
Пригодяться………
(Фартушки)
► Розгадати кросворд
Кросворд (перехрестя слів) – це
задача-головоломка, розв’язок якої полягає у заповненні рядів клітинок, що
перехрещуються (по вертикалі та горизонталі), словами за заданими значеннями.
Спочатку пропонується відгадати значення слів у горизонтальних рядах, а потім у
вертикальних. Є різні варіації кросвордів, зокрема, квадрворд – має
горизонтальну та вертикальну осі симетрії.
Учитель може поставити завдання
розв’язати квадрворд з метою визначення базового поняття, наприклад
«візерунок».
1. Корінь слова, що означає
найпростіший орнамент композиції петриківського розпису (біг від. сл.
«бігунець»).
2. «Вільна людина», захисник
українських кордонів (козак).
3. Вертикальна частина петлі під час
в’язання спицями (передня).
4.Узагальнена назва переліку
необхідного для рукоділля (матеріали).
5. Корисне значення предметів
декоративно-ужиткового мистецтва історично визначалось… (побутом).
6.Спеціальна тканина для вишивання,
що має полотняне переплетення (канва).
7. Ряд стібків у вишиванні (шов).
Існують також чайнворди та
кросчайнворди. Чайнворд (ланцюг із слів) – гра-задача, що складається із
ланцюжка слів, у якому остання літера попереднього слова є першою для
наступного. Кросчайнворд поєднує елементи чайнворда та кросворда. Слова
кросчайнворда поєднуються в ланцюжок, який, петляючи, утворює перехрестя, що
нагадують кросворд.
► Розгадати кросворд
за допомогою гри «доміно»
Учасники гри отримують картки,
розділені на дві половинки шляхом поєднання різних кольорів. На одній половинці
написані питання, які кожен з учнів почергово буде задавати іншим учасникам
гри, а інший колір цієї картки вказує, на питання з картки якого кольору він
сам буде надавати відповідь. Для підказки скільки літер у слові клітинки
кросворда, в які вписуються літери слова-відповіді, можна зафарбовувати в колір
карточки, де записані питання.
► Розгадати кросворд, відгадавши загадки
Під час складання зазначених
кросвордів доцільно підбирати питання, спрямовані на актуалізаціє опорних знань
до теми уроку.Наприклад:
● Усіх обшиваю, сама одягу не маю
(голка).
● Вухо має, а не чує, без очей і без
ніг, а ходить і за собою водить (голка).
● Кінь сталевий, а хвіст з льону
(голка).
● Одна подружка, пролізла іншій в
ушко (нитка).
● Гладить все, чого торкається, а
торкнеш – кусається (праска).
● Круглий як м’яч, хвіст має, а за
нього не підіймеш (клубок).
► Розгадати кросворд за допомогою гри «Хто швидше»
Клас ділиться на групи. Учні кожної
групи намагаються якнайшвидше розв’язати кросворд і повідомити ключове слово.
Ключове слово відображає зміст нової теми, а запитання кросворда, спрямовані на
актуалізацію опорних знань.
► Розгадати ребус
Учитель пропонує учням
розгадати ребус. Слово (слова), яке зашифроване в ньому, може бути продовженням
речення, написаного на дошці, може бути темою уроку чи об’єктом праці і т. д.
Наприклад,
► Написати диктанти
Термінологічний диктант – учитель
зачитує визначення, учні записують у зошит терміни. Наприклад:
● тимчасове з’єднання двох деталей
шляхом накладання однієї на другу це – наметування;
● постійне з’єднання нитками
деталей, приблизно однакових за розміром це – зшивання і т. д.
Графічний диктант – учитель зачитує речення з певним
твердженням, якщо учень згоден з ним, то ставить знак «+», якщо не згоден, то
знак «-». Наприклад: до синтетичних тканин належить кримплен; до натуральних
тканин належить лавсан – - , до штучних тканин належить штапель – + .
і т. д.
Вибірковий
диктант – учитель
зачитує назви величин, інструментів, матеріалів, трудових дій, тощо, а учні
обирають із переліку і записують тільки ті, які потрібні для певної
технологічної операції, організації робочого місця і т. д. Наприклад, вчитель
читає назви мірок, учні мають записати, користуючись умовними позначеннями, ті,
які необхідні для побудови креслення прямої спідниці: довжина виробу (Дв), довжина
плеча; півобхват стегон (Сст), півобхват
грудей;півобхват талії (Ст,) і
т. д.
Розподільчий диктант – у хаотичному порядку учитель
зачитує певні поняття. Учням необхідно вибрати, розподілити і записати їх
певним чином. Наприклад, розподілити і записати у два стовпчика текстильні
матеріали рослинного і тваринного походження: . бавовна,
вовна, льон, конопля, джут, шовк, кенаф, азбест.
► Гра «Складанка»
Учні отримують
картки з питаннями, відповіді на які знаходять склавши елементи пазлів, на яких
знаходяться літери на інші знаки-символи. Форма – групова, тому можна
передбачити різнорівневі завдання для кожної групи. Початковий рівень
складності : скласти пазл, елементи якого містять підказку, наприклад,
складаються за формою вирізів. Середній рівень: скласти пазл без підказки.
Вищий рівень: скласти пазл та знайдену відповідь доповнити власними прикладами.
► Гра «Бліц-турнір»
Клас
ділиться на декілька команд. Учням різних команд пропонується по черзі
відповісти на питання, які потребують однозначної відповіді, або доповнити
речення. Перемагає та команда, яка отримає найбільшу кількість балів.
Наприклад:
● Пряжа, змотана у формі кулі – це (клубок).
● Нитка з рівномірно розташованих і
скручених волокон це – (пряжа). Короткі гачки бувають п’яти номерів від
2-го до 6-го (так).
● Петлю, яка залишається на гачку
після пров’язування будь-якого елемента та є основою для в’язання кожного
наступного елемента називають (ведучою).
● Найменшу частину візерунка
в’язаного полотна, яка повторюється називають (рапортом).
● До натуральних волокон
мінерального походження відносять (азбест).
● Тонка довга шерсть тварин, що
використовується у текстильній промисловості як сировина для виготовлення
тканин це – (вовна).
● Тонкі довгі нитки тваринного
походження, що утворюються з виділення залоз гусені шовкопрядів у процесі звивання коконів це – (шовк).
● «silk, seide, soie» це –
позначення у світовій практиці … (натурального шовку).
● «wool, woll, laine, vune» це –
позначення у світовій практиці … (вовни).
► Гра «Конверт знань»
Клас ділиться на групи. Учитель
готує для кожної групи конверти з наборами слів. Необхідно якомога швидше
скласти із слів речення. Це може бути на етапі актуалізації опорних знань певне
визначення, на етапі мотивації навчально-пізнавальної діяльності прислів’я і т.
д. Наприклад:
● Бджола мала, а й та працює.
● Без сокири не тесляр – без голки
не кравець.
● Діло майстра величає.
● За один раз не зітнеш дерева враз.
● Людина красна не словами, а
ділами.
● Під лежачий камінь вода не біжить.
● Праця людину кормить
● Роботящі руки гори вернуть.
► Гра «Блеф-клуб»
Учитель готує питання, які
потребують відповіді тільки «так» або «ні». Наприклад: Гачок для в’язання
складається із голівки з борідкою, стержня і ручки? Діаметр пряжі повинен бути
в 1,5-2 рази більшим за діаметр голівки гачка для в’язання? Філейне в'язання –
це «сіткова» система в'язання? Акрил пряжа рослинного походження? І т. д.
► Гра «Найрозумніший»
Учням пропонується відкривати
комірки із цифрами від 1 до 15. Під кожною цифрою знаходиться запитання, на яке
необхідно дати відповідь.
► Гра «Мікрофон»
Учням пропонується відповідати на
питання по черзі, не перебиваючи один одного, говорити тільки в уявний
мікрофон, формулювати коротку, чітку відповідь, відповіді інших не коментувати.
► Гра «Знайди пару»
Кожній команді пропонують два
конверти: у одному поняття, умовні позначення тощо, а в іншому визначення
необхідно «знайти пару». Наприклад, у одному конверті – умовні позначення мірок: Ст;, Сст, а в іншому правила вимірювання: вимірюють
горизонтально по найбільш випуклих точках сідниць ззаду та з урахуванням
виступу живота спереду;вимірюють горизонтально по найвужчому місцю тулуба.
► Гра « Знайди помилки»
Учням пропонується знайти помилку у тексті, доцільно
підбирати тексти, що визначають структуру чи правила певного технологічного
процесу. Наприклад:
Ознаки, за якими можна визначити лицьовий та
виворітний боки тканини:
● у тканинах із друкованим малюнком на лицьовому боці
фарби яскравіші, а контури зображення чіткіші;
● у однотонних тканинах лицьовий бік більш ворсистий,
а виворітний – більш гладенький;
● у тканинах із гладкою поверхнею (атлас, сатин)
лицьовий бік блискучий, а виворітний – матовий;
● кількість вузликів, петельок, кінців обірваних ниток
на лицьовому боці менша, ніж з вивороту;
● у ворсових тканинах на виворітному
боці ворс більш довгий, ніж на лицьовому.
► Гра «Третій зайвий»
Серед записаних на картках чи на
дошці слів вилучити одне зайве. Наприклад:
● флізелін, бавовна, синтепон;
● приметати, пришити,
підшити;
● овна, шовк, льон.
► Гра «Слідчий»
За описом визначити поняття.
Наприклад, визначити за описом
елемент в’язання гачком:
гачок вводять у третю петлю
ланцюжка, накидають на нього робочу нитку і протягують крізь петлю ланцюжка.
Знову роблять накид і протягують його крізь обидві петлі (стовпчик).
► Гра «Хрестики-нулики»
По вертикалі, діагоналі чи
горизонталі, викреслити по три слова, які пов`язані між собою за змістом:
|
неткані матеріали
|
Гладь
|
стібок
|
|
Качалочки
|
Фліс
|
синтепон
|
|
пишний стовпчик
|
схрещений стовпчик з накидом
|
лусочка
|
► Гра «Конструктор»
Учні отримують конверт із різними
деталями виробу. Треба розробити конструкцію виробу, гармонійно поєднуючи
оздоблюючі елементи тощо. Виріб повинен бути естетичним. зручним, практичним у
користування.
► Гра «Світлофор»
Учні отримують карточки трьох
кольорів (зеленого, жовтого, червоного), які почергово піднімають, відповідаючи
на питання. Учитель добирає питання, відповіді на які можливі у трьох
варіантах: так (зелений колір), ні (червоний колір), можливо, але є й інші варіанти
відповіді (жовтий колір). Наприклад: Шви, які вишивають за точним розрахунком
ниток на тканині, називаються лічильними (зелені картки). Техніка виконання шва
«косий хрестик» відноситься до прозорих технік вишивання (червоні картки).
Ажурні візерунки мережок виконують нитками в тон тканини (жовті картки).
► Метод «Незакінчене речення»
Учитель зачитує текст, який
паралельно демонструється на слайді, а учні мають його продовжити. Наприклад:
- Найпоширеніший шов у
сучасних українських вишивках. Складається з двох косих стібків, які
перехрещуються по діагоналі. Цей шов називається… ( «косий хрестик» ).
- Зробивши на тканині
перший стібок, голку виводять у середину стібка з лівої сторони. Вишивають
переважно стебла рослин. Цей шов називається… ( «стебловий»).
- Символ української
вишивки, який означає крапельки крові та невмирущість роду. Саме через це
весільні рушники, дівочі та навіть парубочі сорочки тяжіли гронами… (калини).
- Радість і красу
створення сім’ї, обов’язок ростити і плекати дерево роду на українській вишивці
символізував… (виноград).
- Ця квітка несе у собі
незнищенну пам'ять народу, який вірив, що поле після битви вкривалося цими
квітками. Тому , дівчата в сім’ях яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали
на сорочках узори з квітками… (маку).
► Метод «Прес»
Учням пропонується знайти шляхи
розв’язку проблемного завдання.
Відповіді учнів повинні мати чітку структуру, яка
відображає власну позицію учня, уміння її обґрунтовувати, пов’язувати теорію з
практикою шляхом наведення прикладів та робити висновки. Структуру відповіді
учитель заздалегідь доводить до відома учням:
● я вважаю, що...
● тому що...
● наприклад, …
● таким чином…
► Метод «Велике коло»
Вчитель пропонує учням визначити
шляхи розв’язання проблемного завдання. Учні сидять у колі і по черзі за
бажанням висловлюють свої думки з приводу цього завдання. Обговорення триває до
тих пір, поки є бажаючі висловитись.
► Метод «Подорож»
Учням
пропонується здійснити подорож у минуле, чи у казкову країну і т. д. Під час
подорожі учні зупиняються на зупинках, де можуть зустрічатися з жителями різних
міст, фантастичними героями впродовж чого відгадувати загадки, виконувати
вправи тощо.
Наприклад,
«Подорож по Україні-Вишиванці»: передбачити зупинки у відповідності до
історико-етнографічного зонування України (Полісся, Карпати, Поділля,
Слобожанщина, Середня Наддніпрянщина, Південь). Під час подорожі учні мають
виконати такі завдання:
● Визначити основні
історико-етнографічні регіони України.
● Дослідити особливості вишивки відвідуваних регіонів.
● Зібрати зразки місцевих орнаментів і узорів.
● На основі зібраних матеріалів розробити власні
варіанти оздоблення виробів українською вишивкою.
► Метод «Мозковий штурм»
Учитель використовує метод у
спрощеному варіанті, коли доцільне колективне обговорення та пошук рішень
шляхом вільного висловлювання думок усіх учнів.
Теми для обговорення можуть бути
різні, важливо, щоб чітко були визначенні вимоги до розв’язання поставленого
завдання, наприклад, якщо проблема добору змісту сюжетної аплікації для дитячої
сукні, то доцільно вказати вік дитини, колір сукні і т. д. Учитель – активний
учасник обговорення: подає власні ідеї, розвиває ідеї учнів тощо.
Етапи «мозкового штурму»:
● Постановка проблемного завдання.
● Запис на дошці запропонованих
учнями ідей щодо розв'язання порушеної проблеми.
● Підсумок: аналіз (на основі
групування схожих ідей), відбір найбільш доцільних шляхів розв’язання проблеми.
Правила «мозкового штурму»:
● вислови учнів повинні бути чіткими
і стислими;
● не допускаються скептичні
зауваження і критика попередніх виступів;
● учні мають право виступати багато
разів, але не підряд.
