Методичний посібник " Рефлексія "
Дати
дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття
гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких
гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело
внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів,
бажання вчитися.
В.О. Сухомлинський
Нехай
своєрідним катехізисом для кожного з нас стануть слова Дороті Лоу Нотл:
Ø Діти засвоюють те, чому їх навчають.
Ø Якщо діти живуть із критикою, вони вчаться
засуджувати.
Ø Якщо діти живуть у ворожнечі, вони вчаться битися.
Ø Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися.
Ø Якщо діти живуть у жалощах, вони вчаться жаліти
себе.
Ø Якщо діти живуть серед глузувань, вони вчаться бути
нерішучими.
Ø Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться
розчаровуватися.
Ø Якщо діти живуть у соромі, вони вчаться відчувати
провину.
Ø Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться
довірі.
Ø Якщо діти живуть у толерантності, вони вчаться
терпінню.
Ø Якщо діти живуть зі схваленням, вони вчаться
вдячності.
Ø Якщо діти живуть серед визнання, вони вчаться
любити.
Ø Якщо діти живуть із прихильністю, вони вчаться
любити себе.
Ø Якщо діти живуть у розумінні, вони вчаться
цілеспрямованості.
Ø Якщо дітей привчають ділитися, вони вчаться бути
щедрими.
Ø Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться
правдивості.
Ø Якщо діти живуть серед добра і ввічливості, вони
вчаться поважати.
Ø Якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити в
себе й довіряти ближнім.
Ø Якщо діти живуть приязно, вони вчаться розуміти, що
світ прекрасний.
Передмова
“У кожній людині
– сонце.
Тільки дайте йому сяяти.”
Сократ
Сократ
Відповідно до державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти технологічний компонент освітньої галузі
«Технології» має прикладну спрямованість. Трудове навчання у 5-9 класах
базується на практичній діяльності учнів. Підбираючи об'єкти праці, вчитель має
враховувати не тільки вікові та індивідуальні особливості учнів, їхні знання та
практичні уміння, відповідність технологічного процесу виготовлення виробу
змістові навчального матеріалу, суспільну та особистісну значущість виробів,
спрямованість на оволодіння узагальненими способами діяльності, на формування
умінь планування та самоконтролю, але й можливості включення учнів до ситуацій
реальної самостійності, реалізації ситуацій вільного вибору шляхом розв'язання
проблемних завдань. Залучення учнів до ситуацій вільного вибору викликає певну
емоційну реакцію і в той же час стимулює їх до прояву своєї індивідуальності,
аналізу та синтезу набутих знань, умінь; збагачує досвід прийняття самостійного
рішення; формує навички самооцінки і є умовою підготовки школярів до включення
у проектно-технологічну діяльність. Усю вагомість ситуацій вільного вибору у
процесі трудового навчання можна передати словами В. О. Сухомлинського, який
зауважував, що величезне виховне значення фізичної виховної праці полягає в тому, що зусилля
розуму — думка, творчість, винахідництво — знаходиться у ньому на першому
місці, а зусилля рук мають якби підлеглий характер.
Чи не найбільш
вагомою частиною технологічного уроку є його підсумок – усвідомлення
результатів виконаної роботи. Особливістю технологічної освіти є запланований
результат, за досягнення якого відповідають учні, а не учитель. Учитель
виступає тут лише рівноправним співучасником навчального процесу. Таку
технологічну вимогу можна реалізувати, якщо учитель створить умови для
рефлексії учнів. Рефлексія – це усвідомлення учнями результатів власної
діяльності на уроці. Вказаний етап можна провести за такою схемою: вчитель
пропонує учням порівняти заплановані завдання уроку з одержаними результатами,
встановити зв'язок між тим, що вже відомо для виготовлення об‘єкта
проектування, і тим, що необхідно ще зробити чи яких набути знань, умінь, щоб
реалізувати проект. У цій частині учитель через продумані наперед запитання
з‘ясовує:
- зміст виконаної учнями роботи;
- учні порівнюють реальні результати з тією метою і
завданнями, які повідомлялись на початку уроку;
- чому отримали саме такий результат, а не інший?
- що потрібно змінити для успішної реалізації проекту?
Результати правильно проведеної рефлексії виявляються у тому, що учні можуть
самостійно дійти думки про необхідність заміни конструкційного матеріалу, з якого
виготовлена деталь об‘єкта проектування, чи внести окремі конструктивні
елементи .
Сутність рефлексії.
У педагогічному енциклопедичному словнику рефлексія (від пізнолат.
Reflexio — звертання назад) трактується як: 1) міркування, самоспостереження;
2) у філософії — форма теоретичної діяльності людини, яка спрямована на
осмислення власних дій та їхніх законів. У міру розвитку цивілізації мислення
стає все більш логічним. Це пояснюється тим, що традиційний матеріал, переданий
кожному індивідуумові, повніше й ретельніше продуманий і розроблений. Бажання розуміти
власні почуття й дії, роз’яснити собі таємниці світу виявляється дуже рано.
Однак для багатьох із цих учинків не може існувати ніяких свідомих мотивів.
Саме тому для звичайних дій підшукуються вторинні пояснення, що зовсім не
стосуються їхнього історичного походження, але являють собою висновки, які
виникли у певного народу на підставі спільних знань. Існування таких вторинних
пояснень є одним з найважливіших антропологічних явищ. Проте, дуже багато людей
спочатку роблять учинки, а потім намагаються їх виправдати. Навчання рефлексії
надзвичайно важливе для розумового виховання людини.
Рефлексія в навчанні — миследіяльний або
чуттєво-переживаючий процес усвідомлення людиною своєї діяльності. Ключовими проблемами рефлексії в навчанні є
два напрями:
Ø
онтологічний,
пов’язаний зі змістом предметних знань;
Ø
психологічний,
тобто звернений до самопізнання та пізнання своєї діяльності.
Становлення рефлексії в історії психології.
Дослідження процесу рефлексії займає одне з
основних питань у зарубіжній психології.
А. Буземан найпершим з психологів
запропонував виділити дослідження з рефлексії і самосвідомості в особливий
розділ і назвати її психологією рефлексії. Автор цієї думки трактує рефлексію
як перенесення різних хвилювань із зовнішнього світу на самого себе. П. Дернер вважає, що рефлексія-це «це здатність думати
про своє власне мислення з метою його удосконалення». Ж. Паже трактує рефлексивне мислення як
процес, що здійснюється на основі знання суб’єктом логічних законів зв’язку
об’єкта з направленням необхідності цього зв’язку. Поняття «рефлексія»
привертає увагу і українських вчених як принцип розкриття психологічного змісту
різних феноменів і фактів, отриманих в експериментальних дослідженнях таких
об’єктів і предметів вивчення психології як мислення, свідомість, пам’ять, особистість,
спілкування. Експериментальні роботи,
які висвітлюють дослідження
рефлексії, підготували М. Аверін, І. М. Дичківська, Н. В. Зимівель, О. М. Любарська та інші. В цілому аналіз
вітчизняних експериментальних робіт,
присвячених вивченню рефлексії, доводить, що вона досліджується в чотирьох
основних аспектах: кооперативному, комунікативному, особистісному та
інтелектуальному. При цьому два перших
аспекти виділяються в дослідженнях колективних форм діяльності і в процесі
спілкування, а два інших в індивідуальних формах проявів мислення і
свідомості. Отже, рефлексія
розглядається як: здатність розуму
звертати свою увагу на себе; мислення
про мислення; аналіз знань з метою одержання
нових знань або перетворення знань неявних у явні; самоспостереження за
станом розуму або души; дослідницький акт, спрямований людиною на себе. В сучасній психології спостерігається інтенсивний зріст експериментальних і прикладних
досліджень рефлексивних процесів, а також поглиблений аналіз їх теоретичних
основ. В цілому це свідчить про виділення і становлення такої особливої галузі знання, як психологія
рефлексії. Межі застосування категорії
рефлексії значно поширилися: вони
активно використовуються не тільки на філософському, але й на загальнонауковому
рівні, виступаючи в якості або методологічного засобу міждисциплінарних
розробок і некласичних напрямків сучасної науки ( теорія рефлексивних ігор і
т.д.). Заслуговує великої уваги і відповідного аналізу також і той факт, що
рефлексія виступає і в якості особливого предмета наукового вивчення, в тому
числі і психологічного (А.В.Захарова, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов і інші).
Поняття рефлексії є вже не тільки філософським і загальнонауковим, але також і
соціально-науковим, психологічним поняттям.
Методика проведення рефлексії.
Технологізація
навчання передбачає обов'язкову рефлексію. При конструюванні уроку із залученням інтерактивних технологій
висуваються такі вимоги до структури уроку: урок складається з п'яти елементів:
·
з мотивації (не
більше 5% часу занять);
·
з оголошення,
представлення теми та очікуваних навчальних результатів (не більше 5% часу
занять);
·
з надання
необхідної інформації (10-15% часу занять);
·
з інтерактивної
вправи — центральної частини заняття (45-60% часу на уроці);
·
з підбиття
підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20% часу).
Рефлексія результатів
учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх
спеціального колективного обговорення
або за допомогою інших прийомів (5-15
хв.). Рефлексія є природним
невід'ємним і найважливішим компонентом
інтерактивного навчання на уроці.
Вона дає можливість учням і вчителю:
- усвідомити, чого вони навчились;
- оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання;
- порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших й інколи скоригувати певні позиції ;
- як постійний елемент навчання привчати людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки;
- учителям побачити реакцію учнів на навчання та вносити необхідні корективи.
Рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, письмовій та усній формі.
Рефлексія застосовується після закінчення певного етапу навчання.
Технології рефлексії після окремих вправ, фрагментів уроку
Усне обговорення може проводитись за запитаннями:
- З якою метою ми робили цю вправу?
Вона дає можливість учням і вчителю:
- усвідомити, чого вони навчились;
- оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання;
- порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших й інколи скоригувати певні позиції ;
- як постійний елемент навчання привчати людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки;
- учителям побачити реакцію учнів на навчання та вносити необхідні корективи.
Рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, письмовій та усній формі.
Рефлексія застосовується після закінчення певного етапу навчання.
Технології рефлексії після окремих вправ, фрагментів уроку
Усне обговорення може проводитись за запитаннями:
- З якою метою ми робили цю вправу?
- Які думки вона у
нас викликала?
- Чому ви особисто навчились?
- Чому ви особисто навчились?
- Чому б хотіли
навчитись у подальшому?
Саме під час рефлексії прояснюється зміст проробленого, підводяться риски під знаннями, які треба засвоїти і встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться в майбутньому.
Функції підсумкового етапу уроку:
-порівняти реальні результати з очікуваними;
- проаналізувати, чому відбувається так чи інакше;
- зробити висновки;
- закріпити чи відкоригувати засвоєння;
- намітити нові теми для обмірковування;
- скласти план подальших дій.
Говорячи про підсумки уроку, ми маємо на увазі процес, зворотний до інструктажу.
Методика проведення рефлексії на уроці включає такі етапи:
1. Зупинка дорефлексійної діяльності. Всяка попередня діяльність має бути призупинена. Якщо виникли труднощі в розв'язанні проблеми, то після рефлексії її розв'язання може бути продовжене.
2.Відновлення послідовності виконання дій. Усно чи письмово підтверджується все, що зроблено, в тому числі й те, що на перший погляд здається дріб'язковим.
3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням тощо. Параметри для аналізу рефлексійного матеріалу вибираються із запропонованих учителем.
4. Виявлення та формулювання результатів рефлексії. Таких результатів може бути виявлено кілька видів:
- предметна продукція діяльності – ідея. пропозиції, закономірності, відповіді на запитання тощо ;
- способи, що використовувалися чи створювалися в ході діяльності;
- гіпотези щодо майбутньої діяльності;
5. Перевірка гіпотез у наступній діяльності.
Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.
Саме під час рефлексії прояснюється зміст проробленого, підводяться риски під знаннями, які треба засвоїти і встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться в майбутньому.
Функції підсумкового етапу уроку:
-порівняти реальні результати з очікуваними;
- проаналізувати, чому відбувається так чи інакше;
- зробити висновки;
- закріпити чи відкоригувати засвоєння;
- намітити нові теми для обмірковування;
- скласти план подальших дій.
Говорячи про підсумки уроку, ми маємо на увазі процес, зворотний до інструктажу.
Методика проведення рефлексії на уроці включає такі етапи:
1. Зупинка дорефлексійної діяльності. Всяка попередня діяльність має бути призупинена. Якщо виникли труднощі в розв'язанні проблеми, то після рефлексії її розв'язання може бути продовжене.
2.Відновлення послідовності виконання дій. Усно чи письмово підтверджується все, що зроблено, в тому числі й те, що на перший погляд здається дріб'язковим.
3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням тощо. Параметри для аналізу рефлексійного матеріалу вибираються із запропонованих учителем.
4. Виявлення та формулювання результатів рефлексії. Таких результатів може бути виявлено кілька видів:
- предметна продукція діяльності – ідея. пропозиції, закономірності, відповіді на запитання тощо ;
- способи, що використовувалися чи створювалися в ході діяльності;
- гіпотези щодо майбутньої діяльності;
5. Перевірка гіпотез у наступній діяльності.
Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.
Види та приклади рефлексії.
В сучасній
педагогіці під рефлексією розуміють самоаналіз діяльності та її результатів. Рефлексія
може здійснюватися не тільки в кінці уроку, але й на кожному його етапі.
Рефлексія спрямована на усвідомлення пройденого шляху. Її мета не просто піти з
уроку із зафіксованим результатом, а вибудувати ланцюжок розуміння, порівняти
способи і методи, що застосували інші учні із своїми. Виходячи з функцій,
розрізняють наступні види рефлексії:
v рефлексія настрою і емоційного стану;
v рефлексія діяльності;
v рефлексія змісту навчального матеріалу.
На уроках трудового навчання та технологій
застосовуються різні види рефлексії.
«Світлофор»
-
Зелений - більше
таких завдань;
-
Жовтий - сподобалось, але не все;
-
Червоний - урок не сподобався;
-
Зелений - повчально;
-
Жовтий - цікаво;
«Дерево творчості»
Коли урок закінчився, учні прикріплюють на дереві листя, квіти, плоди.
-
Плоди - урок пройшов плідно, цікаво;
-
Квітка – непогано;
-
Зелений листочок
- щось було, звичайно, а взагалі ні те
ні се;
-
Жовтий листочок - все
ні до чого.
« Метод п’яти
пальців»
М (
мізинець) – міркуючий процес. Які
знання, досвід я сьогодні
одержав?
Б ( безіменний ) – наближення мети. Що я сьогодні і чого досяг?
С ( середній ) – стан духу. Якими були сьогодні мої настій і дух?
В ( вказівний) - послуга, допомога.
Чим сьогодні допоміг? Чим порадував?
В ( великий) - бадьорість, фізична
форма. Яким був мій фізичний стан сьогодні?
Що зробив корисного для поліпшення свого здоров’я?
Щоб визначити
настрій школярів по використаному в малюнку кольору, можна застосувати
характеристику кольорів Макса Люшера:
·
Червоний -
колір м’яких тонів (рожевий, помаранчевий) радісний, захоплений настрій. Використання у великій кількості яскравого,
дуже червоного кольору (колір крові, пожежі) свідчить про нервозний, збуджений
стан, агресія.
·
Синій - сумний настрій, пасивність, стомленість,
бажання відпочити.
·
Зелений - активний, але в той же час дуже велика увага
до зеленого кольору свідчить про беззахисність дитини, про бажання бути
захищеним.
·
Жовтий - спокійний колір( колір дня, радості), але
дуже велика увага до цього кольору в малюнку свідчить про те, що в дитини може
виникнути пасивність.
·
Сірий -
свідчить про те, що учень не розкриває своїх можливостей, щось його
зупиняє, заважає, засмучує.
·
Чорний -
пригнічення, заперечення, не бажання виконувати завдання і визнання
того, що учня недооцінюють або погано до нього ставляться.
·
Коричневий -
колір пасивності, тривожності і невпевненості.
Технологічна
картка «Символи кольорів»
·
Білий - чистота, невинність, мир, світло, щастя.
·
Чорний - печаль, траур, горе; строга урочистість.
·
Жовтий – сонце,
життя, щастя, багатство; веселий, гарний настрій.
·
Червоний – життя,
любов; війна, агресія, хвилювання.
·
Помаранчевий - тепло, сила, врожай; активний, зігріваючий.
·
Фіолетовий - величність, розкіш, інтелект.
·
Синій - холод,
спокій, печаль.
·
Блакитний - свіжий, легкий; чистота, вірність, далечінь, сум.
·
Зелений - заспокійливий, врівноважений; мир,
пасивність.
·
Яскраво-зелено-жовтий
- ненависть, невірність,
заздрість.
·
Світло-зелений
- чистота, радість,
свято.
·
Темно-зелений
- надія, мир, спокій, віра.
«Веселка»
Сім кольорів веселки – сім
оцінок учбового циклу. Кожна група
учасників циклу виставляють свої оцінки -
приклеюють кольорові паперові смужки на трафарет веселки.
«Сонечко»
Мій настрій схожий на:
-
сонечко;
-
сонечко із хмаркою;
-
хмарку;
-
хмарку з дощиком;
-
хмарку з блискавкою.
«Ялинка
настрою»
Учням роздаю вирізані із паперу іграшки, на яких вони мають намалювати певним
( за вибором учня ) кольором свій настрій.
«Троянда за кольором»
Кожна дитина обирає для себе пелюстку,
колір якої найбільше підходить до її настрою. Потім всі пелюстки збирають в
одну троянду.
-
жовтий – радісний, світлий, хороший настрій;
-
зелений – спокійний, врівноважений;
-
синій - сумний, невеселий.
«Казкове
дерево»
Різнокольорові метелики, квіточки,
пташечки. За аналогією до попередньої
рефлексії.
«Мішень настрою»
Урок
– це один вистріл. Чи в кожну мішень
настрою він потрапив сьогодні? Малюється
кружечок – попадання в одну з кольорових зон. Всередині – дата і мотивація.
«Малюємо
настрій»
Настрій людини, насамперед,
відображається в її діяльності:
малюнках, розповідях, висловлюваннях і т. д. Щоб перевірити, як діє настрій навчання на
стан дитини, перед уроком можна запропонувати завдання:
1 – варіант – На смужці паперу намалювати свій настрій.
(Папір і олівці діти приносять, але краще, коли вчитель роздає все це).
2- варіант - На загальному листку ватману за допомогою
фарб кожен учень малює свій настрій у вигляді смужки, хмарки, цяточки. ( 1
хв.)
Завдання кожного учня визначити
настрій однокласника, доповнити його,
домалювати. Після того малюнок обговорюється.
Рефлекторні картки
А тепер підніміть рефлекторні картки і оцініть свою роботу на
уроці.
-
помаранчевий –
працював добре, своєю роботою задоволений.
-
Зелений – виникли
деякі труднощі.
-
Жовтий – було
складно, потрібна допомога вчителя.
«Музичний тест»
На
дошці нотний стан. Учневі дається маленька нотка. Для дітей не буде великих
труднощів розмістити свою ноту на нотному стані. Отже, закінчився урок, учням
пропонується оцінити свій настій по восьмибальній системі: від «мі» до «мі»
октавою вище. Нота прикріплюється в потрібному місці. Непогано було б
дізнатися, Мінорний чи мажорний настрій домінував сьогодні у кожного учня.
Залежно від цього паличка ноти дивиться вниз(мінор), а якщо вверх (мажор)
«Гномики»
Учень
віддає свій жетон тому гномику, настрій якого розділяє в даний момент. Гномики розміщені на дошці з відповідним
виразом обличчя.
«Образна
рефлексія»
Учитель пропонує учням намалювати образ
уроку.
«Мій настрій»
На дошці намальовано три настрої
( обличчя веселе, сумне і байдуже). Після виконання будь-якого завдання на
протязі деякого часу учні визначають, якому настрою відповідає їхній. Вправа
виконується на картках.
«Лінієчки»
Учні в зошитах малюють вертикальні лінієчки
( не більше трьох ), ви-діляючи середину у кожній.
Разом з учнями вчитель визначає
критерії оцінювання. Наприклад, правильне виконання – «П», активність на уроці – «А», темп виконання – «Т» і інше. Школярі самостійно визначають свій рівень
(високий, середній, нижче середнього).
«Драбинка
успіху»
По закінченню роботи, учень у
зошиті малює драбинку, де є 12 щаблів. Кожен потім зазначає щабель на драбинці,
де він опинився після за-кінчення уроку.
Діагностика
емоційного стану
Учитель пропонує учням визначити свій
теперішній душевний емоційний стан у градусах, прикріпивши свою кольорову
картку до зображеного на дошці градусника ( верхні та нижні значення шкали
градусника дорівнюють +12 і
-12.
Після закінчення роботи варто
запропонувати учням загальну картину та висловити свої враження від градусника.
«Пік
взаєморозуміння»
Пік – вершина, найвища точка. На
вершині стоїть учень. По схилу гори
карабкається вчитель. Наскільки близько він підійшов до дітей сьогодні, як
пройшла робота на уроці по вивченню нового матеріалу, чи досягнуто
взаєморозуміння – це і вирішують учні, розташовуючи фігуру вчителя або біля
підніжжя, або вище по схилу.
Учень бере зображення людини і
ставить його на ту сходинку, яка відповідає стану його душі. Цей вид рефлексії може бути використаний при
оцінці знань, умінь і навиків учнів.
«Пошта»
В кінці уроку пропоную учням написати
міні-лист з побажаннями, відгуком про роботу в класі – на уроці. «Поштар» або
черговий учень розносить листи за адресою.
«Вогник
спілкування»
1
Учні стають в коло,
обійнявши один одного за плечі, і кожен гово-рить, що, на його думку, було
сьогодні найцікавішим на уроці.
2
Діти сідають у коло
і передають по колу сердечко. Той, у кого в руках сердечко, говорить: «Сьогодні
мені сподобалось………»,
«Сьогодні мені не сподобалось….».
3
На парті у кожного
учня лежать три кружечки ( квіточки ) різних кольорів.
Учитель пояснює дітям:
·
Блакитну квіточку
ви даруєте найактивнішому на уроці ( кому хочеться сказати «дякую» );
·
Зелений –
найграмотнішому, найуважнішому;
І т. д. Формування вказівок змінюються за вибором
учителя.
Подивимось,
у кого найбільший букет вийшов.
Як ви думаєте, чому?
Пропонується закінчити
речення.
На уроці я:
-
Дізнався…
-
Зрозумів…
-
Навчився…
-
Найбільший мій
успіх-це…
-
Найбільші труднощі
я відчув…
-
Я не вмів, а тепер
умію…
-
Я змінився…
-
На наступному уроці я хочу…
«
Вільне письмо»
Напишіть декілька речень про те, яким у
вашій уяві постав новий технологічний об’єкт, тощо.
Метод
«Мікрофон»
( враження від пройденого матеріалу).
Учитель ставить запитання учням або
учні-однокласникам.
Дай
відповідь на питання:
-
За що ти можеш
похвалити себе?
-
За що ти можеш
похвалити своїх однокласників?
-
За що ти можеш
похвалити учителя?
-
Кому ти хочеш
подякувати?
-
Що взяв з уроку?
-
Що на твій погляд
не вдалось? Чому? Що врахувати на майбутнє?
-
Як будував
стосунки?
-
Над чим ще потрібно
попрацювати?
-
Про що нове
дізнався на уроці?
-
Для чого нам потрібен цей урок?
-
Чи стануть у
пригоді тобі знання, які ти отримав на цьому уроці в майбутньому?
-
Чому це було
недарма?
-
Чим привернув увагу
цей урок?
-
Що було для тебе
відкриттям?
-
Над чим примусив
задуматись цей урок?
-
Що вважаєте потрібно
запам’ятати?
-
Що було
важко(легко) на уроці?
Закінчити
речення:
-
Сьогодні на уроці
я навчився…
-
Сьогодні на уроці
було важко…
-
Я домігся
результату в…
-
Я зрозумів, що…
-
Мої досягнення на
уроці…
-
Я вибрав ці
завдання на уроці, тому що…
-
Ці завдання
допомогли мені…
-
Сьогодні на уроці
ми опирались на правило…
-
Мої досягнення на
уроці…
-
Своєю роботою на
уроці я…
-
Мені видалось
важливим…
-
Я відчув, що…
-
Мені лячно завтра в
роботі…
-
Я вважаю, що ці
хвилини не пройшли дарма, тому що…
-
Цей урок змусив
мене задуматись над…
-
Урок мене зацікавив
тим..
-
Цей урок навів на
роздуми…
Вибери твердження:
-
Все зрозумів, зможу
допомогти іншим;
-
Все зрозумів;
-
Можу, але потрібна
допомога;
-
Нічого не зрозумів;
-
Запам’ятаю надовго;
-
Потрібно ще
потренуватись;
-
Такі завдання мені
подобаються.
Вибери
твердження:
Я відчув
себе:
-
Добре
- Комфортно
-
Невпевнено - Злякано
-
Впевнено
- Сумно
-
Сміливо
- Гордо
«Незакінчене речення»
·
Найцікавішим на
уроці було….
·
Заслуговує похвали
робота….
·
Трудове навчання для мене –це…
Картка самооцінки на уроці:
-
Я повторив раніше
вивчений матеріал;
-
Я висловив нові
ідеї;
-
Я плідно працював у
парі, виконував письмові завдання;
-
Зможу скласти
узагальнюючу розповідь із наведених прикладів;
-
Зможу скласти
опорний конспект теми уроку; план своєї
відповіді;
-
Настрій на уроці,
мої очікування.
Картка для самооцінки своєї роботи у групі:
Прізвище ім’я ……………………….
Оцініть себе по кожному з визначених напрямків від 0 до 2 балів:
1 Ви брали активну участь у роботі групи………
2 Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група……..
3 Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи…..
4 Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим……
5 Ви доповіли класу про результати роботи………
6 Ви виявили себе як творча особистість….
«Щоденник
нотаток»
-
Прочитавши параграф,
я зрозумів….
-
Технологічна
карта вчить нас…..
-
Мої враження від нової технології виготовлення виробу….
Рольова гра.
Озвучення відеофрагменту:
-
Що нового дізнались
?
-
Що сподобалось вам ?
-
На сьогоднішньому
уроці я зрозумів….
-
А тепер хочу почути
думку …
Гра
«Мікрофон»
-
На уроці я закріпив
свої знання……
-
Я повторив………
-
Мене вразило……..
-
Я запам’ятав……..
-
Я дізнався……..
На шляху до успіху
-
Від сьогоднішнього
уроку я очікував……
-
На уроці почув і
дізнався…….
-
Мені цікаво було
з’ясувати………
-
Навчився правильно
визначати……
-
Хочу поглибити свої
знання……
Гра «Країна
Техноляндія»
-
Що з’ясували ви на сьогоднішньому уроці?
-
Чи вдалося досягти
мети? Яким чином?
-
Чи звернули увагу
на добір нового матеріалу?
-
Якою темою він
об’єднаний?
-
Виконання яких
завдань викликало труднощі?
-
Що для вас
виявилося найважливішим?
-
Над чим ще варто
попрацювати?
-
Чи очікування від
уроку справдилися?
Анкета
-
Яку інформацію
отримали після цього уроку?
-
Які види завдань
сподобалися найбільше і чому?
-
Що допомагало вам у
роботі?
-
За яких життєвих
ситуацій ви могли б скористатися матеріалом сьогоднішнього уроку?
-
Ваші зауваження,
пропозиції.
Рефлексія результатів учнів
Учні отримують кольорові фішки й
завдання на картках для кожної групи.
Якщо діти гарно попрацюють:
по-перше, стануть більш грамотними, по-друге, отримають гарну оцінку. До
речі, в кінці уроку самі ви оціните свою роботу.
- Чому ви особисто навчилися?
-
Чи відчуваєте потребу закріпити нові знання?
-
Чи здійснилися ваші очікування?
-
Як епіграф розкриває зміст уроку?
Таблиця
«Мій діагноз»
Я на уроці:
- дізнався………..
- навчився……..
- зрозумів……..
Мені сподобалося:
-
я не вмів( ла),а
тепер умію…….
-
Я на наступному
уроці хочу….
Вислови думку
Я - людина
толерантна, тому що…
Я хочу
толерантно ставитись до інших, тому що…
Картка
самооцінки роботи на уроці:
Дата ……………..
Прізвище, ім’я
учня……………………………………….
№
|
Як я працював(ла) на уроці
|
Коментар учня
|
1
|
Я висловлював нові ідеї
|
|
2
|
Я співробітничав з іншими, коли ми працювали в групі над
досягненням загальних цілей
|
|
3
|
Зможу скласти
узагальнюючу розповідь
|
|
4
|
Настрій на уроці, мої
очікування
|
Висновки.
Рефлексія на уроці – це спільна діяльність
учнів і вчителя, що дозволяє вдосконалювати навчальний процес, орієнтуючись на
особистість кожного учня. Переваги рефлексії: - поворот учня на самого себе:
рух думки «угору» та «вглиб», від «назовні» до «всередину»; - усвідомлення
здобутих знань і вмінь; - порівняння свого сприйняття з думками, поглядами,
почуттями інших, коригування певних позицій; - набуття вміння рефлексувати в
реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки; - для
вчителя систематичне використання етапу рефлексії дає можливість своєчасно
побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи в роботу. Рефлексійна
діяльність на уроці — це підготовка для розвитку важливих якостей особистості:
самостійності, креативності, тобто рефлексія спрямована конкурентоздатності, тобто рефлексія
спрямована на формування особистості дитини, що готова до життя і самореалізації
у сучасному світі.
Отже ,проведення
рефлексії і самоконтролю –здійснення неперервного контролю рівня навчальних
досягнень, встановлення значимості інформації, самоаналіз рівня засвоєння
навчального матеріалу, прогнозування результатів освітньої діяльності,
психосоціальний розвиток, самовдосконалення. Пріоритетною метою
освіти є розвиток особистості, який залежить від соціального оточення. У становленні особистості учня
велику роль відіграє вчитель, від професіоналізму якого залежить розвиток
мотивації до пізнання, інтересу до учбової діяльності, різних умінь та навичок
учнів. Оцінка і оцінювання повинні
внести свій вклад у формування навичок самоконтролю і самооцінки учня. Одним із
варіантів вирішення даного завдання може бути використаний учителем принцип
рефлексії, який може бути реалізований через оцінюючу діяльність учителя і
оцінюючу діяльність учня.
Література:
Аверін
М., Зміст методу самоорганізації особистості. Ж. «Відкритий урок»
№ 3, 2010 р.
Білоус З.О.,Методичний
посібник«Технологія конструювання вчителем рефлексії на різних етапах уроку», Нікополь,2014 р.
Дичківська
І. М. Інноваційні педагогічні технології. К. Академічне видавництво, 2004 р.
Зимівель Н.
В., Лещук Н. О. та інші
Методика освіти «Рівний-рівному»:
Навчально-методичний
посібник. К., Начальна книга, 2002 р.
Карнаухова Л.О. «Модне» слово “рефлексія” //Хімія. -
2012. - №6.К., 2006 р.
Пєхота О.
М., Кіхтенко А. З., Любарська О. М. та інші Освітні технології. Навчально-методичний посібник.
2001 р.
Пометун О.
І., Піроженко Л. В. Інтерактивні технології навчання.
Рефлексия. Педагогическая рефлексия. Електронний ресурс.
Фасоля А.
М., Особистісно-зорієнтоване навчання: цілепокладання,
рефлексія,
оцінка. Ж. «Укр. мова і літ.», №7 2004р.
Штефанюк
Л.І. Навчально-методичний посібник
«Рефлексивна діяльність», Муровані Курилівці,2014 р.
Зміст
Передмова
Сутність рефлексії
Становлення
рефлексії в історії психології
Методи проведення рефлексій та приклади
Види та
приклади рефлексії
Висновки
Література
Немає коментарів:
Дописати коментар